Візіонери

Мері Паркер Фоллетт (Mary Parker Follett)

менеджмент

Сучасна управлінська теорія багато чому завдячує незаслужено забутій жінці-письменниці.

Мері Паркер Фоллетт народилася в містечку Квінсі (Массачусетс). Вона навчалася у Тоєрській академії в містечку Брейнтрі у Массачусетсі, де й отримала перші свої ідеї, які згодом сформували її багатогранну особистість як мислителя у сфері менеджменту. У 1894-му році вона потратила свій спадок на можливість навчатися у Society for Collegiate Instruction of Women, спонсором якої був Гарвард. У 1898-му році Мері Паркер Фоллетт випустилася із Редкліфу (Radcliffe), отримавши найвищий бал за свої досягнення. Її редкліфські дослідження були опубліковані у 1896-му році і пізніше у 1909, коли вона виступала в ролі доповідача в Нижній палаті конгресу США.

У 1900 Мері Паркер Фоллетт почала працювати волонтером у Роксбері, виконуючи роль соціального працівника. У 1908 вона зайняла позицію голови Комітету жіночої місцевої ліги розширеного використання шкільних забудов (Women’s Municipal League Committee on Extended Use of School Buildings). У 1911-му вона та її колеги відкрили Соціальний центр при Вищій школі східного Бостону. Вона також надавала допомогу іншим соціальним центрам у Бостоні.

У 1917-му році Мері Паркер Фоллетт зайняла посаду віце-президента National Community Center Association, а вже у 1918 опублікувала свою книжку щодо спільнот, демократії та влади “Новий стан” (The New State).

Свою наступну книгу “Креативний досвід” (Creative Experience) вона опублікувала у 1924-му році. В ній більш детально розповіла про свої ідеї щодо креативної взаємодії людей у групових процесах.

У 1926-му році Мері Паркер Фоллетт переїхала до Англії, де продовжувала працювати, одночасно навчаючись у Оксфорді. У 1928-му році Фоллетт проводила консультації із Лігою Націй та Міжнародною Організацією Праці у Женеві.

У свої пізні роки Мері Паркер Фоллетт стала відомою у сфері бізнесу письменницею та лектором. Вона була лектором у Лондонській школі економіки, починаючи із 1933-го року.

Мері Паркер Фоллетт завжди виступала захисником людських стосунків у менеджменті. Її робота контрастувала із підходом “наукового менеджменту” Фредеріка Тейлора (Frederick Taylor) та була логічним продовженням робіт Френка та Ліліан Гілберт.

Мері Паркер Фоллет завжди звертала увагу на взаємодію між менеджментом та працівниками, зберігаючи цілісний підхід до сучасного менеджменту та лідерства. Вона ідентифікувала лідера, як людину, яка “бачить загальне, а не часткове”. Фоллетт була однією з перших (і довгий час залишалася однією з небагатьох), хто інтегрував ідею організаційного конфлікту в теорію менеджменту. Її іноді називають “матір’ю вирішення конфліктів”.

У 1924 році, у своєму есе “Влада”, для диференціації насильницької влади від співучасницької влади, Мері Паркер Фоллетт ввела у обіг терміни єдиної влади “power-over” та спільної влади “power-with”. Вона намагалась довести, що спільна влада набагато потужніша, ніж єдина.

Мері Паркер Фоллет померла у 1933-му році під час візиту до Бостона. Після її смерті її рукописи та промови були зібрані та опубліковані у 1942-му році у книзі “Динамічна Адміністрація” (Dynamic Administration), а у 1995-му році Паулін Грем (Pauline Graham) відредагувала цю збірку, видавши книгу “Мері Паркер Фоллетт: Пророк Менеджменту” (Mary Parker Follett: Prophet of Management).

Її роботи були майже забуті в Америці. На жаль і сьогодні, коли говорять про еволюцію управлінської теорії, їх часто ігнорують.

Бібліографія:

Електронні матеріали про автора:

Ця стаття розміщена понеділок, Листопад 17th, 2008 3:44 pm у категорії менеджмент. RSS статті - RSS 2.0. Ви можете залишити відгук або trackback з Вашого власного сайту.

0 коментарів



Залиште свій коментар

  1. Ім'я(required)

    E-mail(required)

    Сайт

    Повідомлення