Коімбатур Крішнарао Прахалад (Coimbatore Krishnarao Prahalad)
Коімбатур Крішнарао Прахалад (Coimbatore Krishnarao Prahalad), народився 1941 року в Коімбатур, Тамілнад, Індія — помер 16 квітня 2010 року в Сан-Дієго, Каліфорнія, США. Це видатний економіст, незалежний консультант та експерт у сфері менеджменту, професор корпоративної стратегії і міжнародного бізнесу в Мічиганському університеті. У 2009-му році журнал Forbes назвав його найбільш впливовим мислителем у сфері бізнесу.
Прахалад був дев’ятим із одинадцяти дітей, які народилися в родині індійського вченого та судді в Коімбатурі, Таміл Наду (Coimbatore, Tamil Nadu). В 19 років Коімбатур влаштувався працювати в компанію Union Carbide. Вже здобувши ступінь бакалавра фізики, Прахалад отримав місце на акумуляторному заводі. Затримався він там на чотири роки — за словами Коімбатура, досвід роботи в Union Carbide став одним із найважливіших його життєвих здобутків.
Через чотири роки Прахалад продовжив своє навчання в Індійському Інституті Управління Ахмедабада (Indian Institute of Management Ahmedabad). Цього разу Коімбатур спеціалізувався на теорії управління. Докторську він писав уже в Гарвардській школі бізнесу (Harvard Business School). Його дисертація була присвячена питанням управління. А ступінь Прахалад отримав у 1975 році.
Закінчивши Гарвард, Коімбатур повернувся в Індійський Інститут Управління Ахмедабада. Втім, пробув він там зовсім небагато часу — невдовзі доля знову занесла його у США. Прахаладом зацікавились представники Школи бізнеса імені Стівена М. Росса при Університеті Мічигану. Практично одразу індійському вченому дали доволі високу посаду — професора. Університет Мічигана став постійним місцем роботи Коімбатура. А у 2005-му році він отримав найвищу місцеву відзнаку — звання Заслуженого професора (Distinguished University Professor).
Слава гуру теорії управління прийшла до Прахалада на початку 90-их. Одним із перших його клієнтів була компанія Philips — за чутками, саме поради Коімбатура допомогли Яну Тімеру (Jan Timmer) врятувати компанію від, здавалося б, неминучого банкрутства.
Авторству Прахалада належить ціла низка відомих робіт з корпоративної стратегії — в тому числі і написана в співавторстві з Гері Хемелом “Ключова компетенція корпорації” (The Core Competence of the Corporation) — одна зі статей, яка перевидавалася найбільшу кількість разів.
Остання книга Коімбатура “Нова ера інновацій” (The New Age of Innovation) була створена спільно з М. С. Крішаном (M. S. Krishnan) і з’явилася в друці у квітні 2008-го року.
Прахалад був одним із засновників і генеральним директором Praja Inc. Спектр інтересів компанії був надзвичайно широким — від надання звичайним людям (тому самому “дну піраміди”) вільного доступу до необхідної інформації, до перевірки та тестування нових підходів до управління. Крім того, до самої своєї смерті вчений входив до ради директорів компанії The Indus Entrepreneurs.
До сьогодні Коімбатур вважається одним із найбільших мислителів останнього десятиріччя. Його діяльність була відзначена цілим рядом нагород. Тільки за один 2009-ий рік він отримав премію “Pravasi Bharatiya Sammaan”, премію “Padma Bhushan” (третю за важливістю із нагород, які вручаються індійською владою), премію Герберта Саймона (Herbert Simon Award) від коледжу Райка Ласло (Rajk László College for Advanced Studies) та був названий найбільш значним мислителем у сфері бізнесу за версією The Times.
16 квітня 2010-го року у віці 69 років Прахалад помер від хвороби легень.
Внесок Прахалада в теорію та практику управління
Cмерть Коімбатура Крішнарао Прахалада, одного з найбільш креативних мислителів у сфері менеджменту, стала важким ударом для всього управлінського світу. Він багато працював над двома великими напрямками: бізнес-стратегією та економічним розвитком. Але при цьому частенько звертався і до третьої сфери — інновацій. Його любили і поважали численні керівники компаній, засновники бізнесів та молоді й енергійні підприємці.
Прахалад ввів у обіг цілу низку термінів, наприклад core competency (“ключова компетенція”) та co-creation (“спільне створення благ”). Крім того, він закликав бізнесменів звернути увагу на бідні прошарки населення планети (“дно піраміди”). За його оцінкою, це теж частина світового ринку, потенціальну вартість якого можна оцінити у 13 трильйонів доларів на рік.
Прахалад вийшов на управлінську сцену з двома проривними статтями, опублікованими у Harvard Business Review: “Стратегічний намір” (Strategic Intent) (1989) та “Ключова компетенція корпорації” (The Core Competence of the Corporation) (1990). Трохи пізніше у співавторстві зі своїм учнем Гарі Хемелом (Gary Hamel) він опублікував книгу “Змагаючись за майбутнє” (Competing for the Future) (1996), яка була визнана журналом Time одною з найвпливовіших бізнес-книг про управління. “Ключова компетенція корпорації” стала однією із найбільш часто передруковуваних статей у HBR.
Професор Прахалад мав надзвичайно великий вплив на зміни у стратегічному мисленні. Він стверджував, що компанії повинні займатися не лише власним позиціонуванням в рамках наявних ринків, але й перевизначати ринки у своїх потребах. А це, в свою чергу, передбачає розвиток таких сильних сторін, які не можуть бути легко скопійовані конкурентами. Знайшовши такі “сильні сторони”, компанії повинні розвивати їх до максимального рівня, ставлячи перед собою цілі, які трансформують середовище та галузь. Саме такі цілі є найбільшим мотиватором і для працівників компанії. Він наводив цілий перелік успішних японських компаній, яким вдалося це зробити, серед яких Sony, Canon та Komatsu.
Трішки пізніше Прахалад захопився ідеєю інновацій, стверджуючи, що сфокусовані на ідеях компанії здатні створити середовище “спів-творення”, в якому організація співпрацюватиме зі своїми клієнтами та партнерами для виготовлення найкращого продукту.
Рідна Індія завжди вабила професора Прахалада, і тому у 2004-му році він написав ще одну проривну книгу — “Багатство біля основи піраміди” (The Fortune at the Bottom of the Pyramid), в якій виступав проти двох типів інтелектуальної ліні: корпоративних титанів, які ігнорують гуманність, і гуманітаріїв, які вважають будь-який прибуток злочинним і “брудним”. Він стверджував, що найбідніші нації у світі представляють мільярди доларів купівельної сили. Прахалад продемонстрував, яким чином інноваційні компанії здатні перетворити цих людей у лояльних і вигідних клієнтів, які приносять прибуток. Ця книга з’явилася дуже вчасно. Компанії якраз почали розуміти, що технологічні інновації та економічні реформи відкривають перед ними ринки бідних країн.
Цитати Прахалада
Щоб команда мала переспективи стати далекоглядною і чітко уявити своє майбутнє, керівництво повинно витрачати на це (створення перспективи) від 20% до 50% свого часу протягом кількох місяців.
Цілі галузі вразливі перед новими правилами, якщо всі представники цієї галузі до тієї чи іншої міри приймають однакові умови.
Щоб відчути перевагу, ваші працівники повинні відчувати наближення майбутнього. Не перетворюйтесь на заручників наявних ринків. І розвивайте візію майбутнього не тільки для своєї компанії, але й для всієї сфери в цілому.
Компанія уступає бізнес сьогодення іншим, якщо вона скорочується швидше, ніж досягає найкращих показників. Компанія уступає завтрашній бізнес іншим, якщо досягає найкращих показників, принципово при цьому не змінюючись.
Ринки дозрівають, а компетенції розвиваються.
Тільки дуже невелика кількість компаній розуміє, як вивести наявні ключові компетенції за рамки наявних підрозділів і створити новий конкурентний простір.
Кожна компанія повинна визначити, у якій сфері варто розгортати наявні компетенції, щоб посилити позиції на наявних ринках.
Розуміння галузевої структури та формування нових обрисів — це різні речі.
Посилання
- Інтерв’ю з професором К.К. Прахаладом, найвідомішим бізнес-мислителем у світі (укр.)
- Книга “Майбутнє конкуренції. Творення унікальної цінності спільно з клієнтами” (укр., рос.)
- Книга “Пространство бизнес-инноваций. Создание ценности совместно с потребителем” (рос.)
- Професор С.К. Прахалад на “Відео.Менеджмент.com.ua”
