Джек Велч (Jack Welch)

Джон Френсіс “Джек” Велч (John Francis “Jack” Welch) (19 листопада 1935 р. — 1 березня 2020 р.) займав посаду голови ради директорів та генерального директора всесвітньо відомої корпорації General Electric (GE) протягом 20 років (1981-2001 рр.), чим здобув собі славу видатного управлінця. За цей час Велч заслужив репутацію невтомного і надзвичайно жорсткого керівника, який стояв біля джерел створення унікальних лідерських стратегій GE. Це людина, яка і сьогодні продовжує надихати нас своїм особливим інноваційним управлінським стилем та стратегіями, які виклав у своїх книгах.

За роки правління Джека вартість компанії зросла в 30 разів — з 14 до майже 400 мільярдів доларів. А сама GE стала другою за прибутком компанією у світі. Після свого звільнення у 2001-му році Велч написав автобіографію “Джек: Мої роки в GE” (Jack: Straight From The Gut), яка стала бестселером. У 2005-му році, разом зі своєю дружиною Союзі Велч (Suzy Welch), Джек написав другу книгу — “Переможець” (Winning).

До самої своєї смерті Велч залишався радником невеликої групи CEO, яка входить у Fortune 500, час від часу виступаючи перед бізнес-спільнотою та студентами.

Дитинство та молоді роки Джека Велча

Народився Джек у Пібоді, Масчусетс (Peabody, Massachusetts) у сім’ї кондуктора-залізничника та домогосподарки. Він відвідував середню школу а пізніше навчався в University of Massachusetts Amherst, успішно її закінчивши у 1957. Магістерський та докторський ступень Велч отримав в University of Illinois at Urbana-Champaign у 1960-му.

Того ж року (1960) він приєднався до General Electric, працюючи молодшим інженером у Пітсфілді (Масачусетс) і отримуючи щорічну зарплатню $10500. Велча надзвичайно роздратувало його підвищення на $1000, яке він отримав після першого року робити у GE. Він навіть планував покинути компанію та перейти до International Minerals & Chemicals, яка знаходилась в Іллінойсі.

Втім, Робен Гатоф (Reuben Gutoff), молодий менеджер, який знаходився на два щаблі кар’єрної драбини вище, ніж Велч, вирішив, що молодий хлопець дуже перспективний та цінний ресурс для компанії. Він запросив Велча разом із його першою дружиною Каролі на вечерю в Yellow Aster в Пітсфілді і вісім годин підряд намагався переконати його залишитись. Гатоф поклявся вплинути на бюрократію системи, щоб створити атмосферу маленької компанії, де рішення приймаються легко і невимушено. Джек погодився. А через 12 років Велч писав у своєму щорічному звіті, що його довгостроковою ціллю є бажання стати генеральним директором компанії.

У 1972-му році Велч отримав посаду віце-президента компанії, яка змінилася на головного віце-президента у 1977 та віце-голову правління у 1979-му. Вже у 1981-му довгострокова ціль Джека була втілена в життя — він став наймолодшим головою та генеральним директором корпорації, замінивши на цій посаді Реджинальда Джонса (Reginald Jones). А вже у 1982-му році більшість методів управління, які застосовувалися Реджинальдом, були змінені або викорінені із компанії.

Жорсткий керівник GE

Протягом 1980-их років Велч працював, щоб підсилити GE та зробити її по-справжньому конкурентоспроможною. У 1981-му він виступив у Нью-Йорку із промовою “Зростаємо швидко у повільній економічній обстановці”.

Все життя та робота Велча практично були покладені на боротьбу з неефективністю та бюрократією, які мало не змусили його покинути компанію в минулому. Він позакривав фабрики, скоротив витрати та списав старе обладнання. Основна філософія Джека Велча полягала в тому, що компанія повинна бути №1 або №2 на ринку. Якщо їй не вдається зайняти ці місця — вона повинна покинути галузь. Ця стратегія Велча була запозичена пізніше багатьма менеджерами Америки.

Багатьом знайома і ще одна концепція Джека Велча. Щороку він звільняв 10% найменш ефективних своїх менеджерів. Саме такою поведінкою він заслужив репутацію брутальної і аж надто прямолінійної людини. Він вимагав від підлеглих просто надзвичайної ефективності. Але при цьому він винагороджував 20% найкращих працівників, підвищуючи їх, надаючи бонуси і навіть опціони компанії.

Знають Велча і за те, що він фактично зруйнував традиційну дев’ятиступінчату управлінську ієрархію в менеджменті і привніс у компанію значне відчуття неформальності.

За його жорсткість та невблаганність Велч отримав кличку “Нейтронного Джека” (за аналогією з нейтронною бомбою), адже там, куди він приходив, зникали люди. У своїй книзі “Джек: Мої роки в GE” він пише, що зі 411 000 працівників, які були в компанії у 1980 до 1985-го року залишилося тільки 299 000. Серед 112 000, які були звільнені і покинули компанію 37 000 знаходились у бізнесах, які продалися, а 81 000 були просто скорочені.

Як наслідок — ринкова капіталізація GE зросла просто неймовірно.

У 1995-му році Велч впровадив у компанії програму якості Шість Сигма, що знову ж принесло компанії неабиякі прибутки. У 1980-му році, перед приходом Велча на посаду генерального директора прибутки компанії складали близько $26,8 млрд. А за рік до того, як він покинув компанію — ця сума вже складала $130 млрд. При цьому, як вже згадувалося вище, ринкова вартість зросла у 20 разів (з 14 до 410 млрд. доларів).

Після виходу на пенсію

На момент його виходу на пенсію, Велч отримував зарплатню у розмірі $4 млн. на рік та претендував на пенсію $8 млн. У 1999-му році журнал Fortune назвав його “Найкращим менеджером століття”.

У 2009 році Уелч заснував Інститут управління — приватний навчальний заклад при онлайн-університеті Страєра, який тепер носить його ім’я.

Питання, яке сьогодні завжди задають Джеку Велчу: “Що потрібно для того, аби бути хорошим президентом компанії?” Колишній президент GE відповідає дуже просто та правдиво, що у нього нема магічної універсальної формули. Та й такої не може бути, бо кожен лідер є унікальним. Проте за свою кар’єру він зумів вибудувати список власних принципів, які йому допомогли у досягненні таких високих результатів.

На думку Велча, хороший президент компанії:

• Говорить прямо — без жодного підтексту;
• Забезпечує фінансовий успіх компанії — тільки здорове підприємство може покращити життя людей;
• Максимізує інтелект компанії;
• Спочатку думає про людей, а потім — про стратегічні цілі;
• Створює неформальну атмосферу, аби не процвітала бюрократія;
• Чітко відрізняє зверхність від самовпевненості;
• Працює з самовіддачею і викликає те ж відчуття енергійності та обов’язку в оточуючих;
• Віддає перевагу високим цілям, а не легко доступним;
• Знає коли святкувати досягнення;
• Розвиває людей навколо себе;
• Постійно оцінює людей;
• Стоїть на сторожі корпоративної культури;
• Ніколи недооцінює конкурентів;
• Використовує не статичну, а динамічну та “живу” бізнес стратегію;
• Більше часу проводить на виробництві, а не в головному управлінні — аби розуміти що реально відбувається;
• Чітко розділяє короткострокові задачі та довгострокові бізнес ініціативи;
• Чітко висловлює свою думку;
• Прислухається до відгуків працівників;
• Керує деякий час підрозділом, якщо його керівництво не таке сильне як очікувалося;
• Керує іміджем компанії;
• Користується таблицями, щоб пояснити процес мислення та спростити складні моменти;
• Знає, коли посилити та послабити свій вплив;
• Розуміє, де в організації додається найбільша цінність і скеровує туди найкращих людей та ресурси, скорочуючи все інше;
• Періодично підвищує працівника, відповідального за зв’язки з інвестором;
• Готовий збирати людей та спонтанно працювати над складними питаннями;
• Швидко приймає рішення;
• Слідкує за тим, щоби у “гарячці” ніколи не забувати дрібних деталей.

Цитати Джека Велча

Найбільшим подарунком мами була моя впевненість у власних силах. Саме цю рису я намагався розвивати у всіх керівниках, які працювали зі мною. Потрібно ставити перед ними цілі, які вони раніше вважали неможливими і всіляко винагороджувати їх після кожного успіху.

Інтернет — це Віагра для великого бізнесу.

Книги Джека Велча (або про нього)

1. Jack: Straight From The Gut
2. Winning by Jack and Suzy Welch — HarperCollins (April 2005)
3. Winning: The Answers by Jack and Suzy Welch — Harper 2006
4. Jack Welch and the GE way : management insights and leadership secrets of the legendary CEO by Robert Slater
5. The New GE: How Jack Welch Revived an American Institution
6. Jacked Up: The Inside Story of how Jack Welch Talked GE into Becoming the World’s Greatest
7. Company by Bill Lane — McGraw Hill (2008)
8. At Any Cost: Jack Welch, General Electric, and the Pursuit of Profit

Посилання

1. Офіційний сайт Джека Велча (англ.)
2. Офіційний сайт книги “Мої роки в GE” (англ.)
3. Як “Джек Велч керує GE” стаття Business Week 1998 року (англ.)
4. Джек Велч: Моя власна історія (англ.)