Архів категорії ‘державотворення’
Розміщено Грудень 12, 2012
Лі Куан Ю (Lee Kuan Yew)
Лі Куан Ю (Lee Kuan Yew) — сінгапурський державний діяч, перший прем’єр-міністр Республіки Сінгапур, один із творців сінгапурського “економічного дива”, був при владі близько тридцяти років. На той час, коли він вирішив передати владу, щоб забезпечити стабільність та оновлення кадрів, він уже був прем’єр-міністром, який найдовше перебував при владі.
Співзасновник та перший генеральний секретар Партії народної дії (ПНД), він привів свою партію до восьми перемог з 1959 по 1990 рік, був учасником відділення Сінгапуру від Малайзії у 1965 році та його подальшого перетворення з відносно нерозвиненої колонії без природніх ресурсів на Азійського тигра, державу “Першого світу”. Він досі залишається однією з найвпливовіших політичних фігур Південно-Східної Азії.
Другий прем’єр-міністр Сінгапуру, Го Чок Тонг, призначив його старшим міністром у 1990 році. Він обіймав посаду Міністра-ментора, що створив його син Лі Сянь Лун, коли став третім прем’єр-міністром у серпні 2004 року. Його послідовні міністерські посади охоплюють період більш ніж 50 років, таким чином він один із найдовше працюючих міністрів в історії. 14 травня 2011 року Лі та старший міністр Го Чок Тонг оголосили про свою відставку з кабінету міністрів після виборів у 2011 році.
Розміщено Березень 23, 2012
Маргарет Тетчер (Margaret Thatcher)
Баронеса Маргарет Тетчер (англ. Margaret Hilda Thatcher, народилася 13 жовтня 1925) — прем’єр-міністр Великої Британії (Консервативна партія Великої Британії) у 1979 — 1990 роках. Перша і поки єдина жінка на цій посаді, відома в політичних колах як “залізна леді”.
Маргарет Тетчер (у дівоцтві Робертс) закінчила Оксфордський університет у 1950 році. Була першою жінкою-головою університетської асоціації консервативної партії. У 1951 році вийшла заміж за підприємця Деніса Тетчера. У 1954 році отримала свідоцтво адвоката. У 1959 році була вибрана депутатом Палати громад. У 1961 — 1964 роках парламентський секретар міністерства пенсій і соціального забезпечення. У 1970 — 1974 роках Маргарет Тетчер була міністром освіти і науки в кабінеті Едварда Хіта. З лютого 1975 року — лідер Консервативної партії.
Розміщено Серпень 23, 2011
Петро I Олексійович
Петро Олексійович Романов (народився 9 червня 1672 (за старим стилем) — помер 28 січня 1725) — юридично обіймав посаду царя Великої, Малої і Білої Русі (1682-1725 роки), з 1721 також посаду імператора заснованої ним Російської імперії під ім’ям Петро I.
Молодший син царя Олексія Михайловича від другого шлюбу з Наталією Наришкіною народився 30 травня 1672 року. У дитинстві Петро отримав домашню освіту, з юних років знав німецьку мову, потім вивчав голландську, англійську і французьку мови. За допомогою палацових майстрів освоїв багато ремесел (столярне, токарне, збройове, ковальське тощо) Майбутній імператор був фізично міцний, рухливий, допитливий і здатний, володів хорошою пам’яттю.
У квітні 1682 Петро був зведений на престол після смерті бездітного царя Федора Олексійовича в обхід свого зведеного старшого брата Івана. Однак сестра Петра та Івана, царівна Софія, і родичі першої дружини Олексія Михайловича, Милославські, використали стрілецьке повстання в Москві для палацового перевороту. У травні 1682 прихильники і родичі Наришкіних були вбиті або заслані, “старшим” царем був оголошений Іван, а Петро — “молодшим” царем при правительці Софії.
Розміщено Січень 24, 2011
Наполеон Бонапарт (Napoleon Bonaparte)
Наполеон І Бонапарт (Napoléon Bonaparte) (народився 15 серпня 1769 — помер 5 травня 1821) — генерал революційної армії з 1796 року, у 1799 році повалив владу Директорії і став диктатором (потім — імператором). З 1803 р. завоював майже всю Європу, створивши на її території маріонеткові королівства для своїх братів.
Наполеон володів феноменальною пам’яттю та працездатністю, гострим розумом, віськовим та державним генієм, даром дипломата, артиста, привабливістю, яка дозволяла йому легко привертати до себе людей. Ця людина в звичному сірому сюртуці та трикутному капелюсі заняла вагоме місце в історії, давши своє ім’я цілій епосі.
Розміщено Квітень 14, 2010
Пилип Орлик
Пилип Степанович Орлик народився 21 жовтня 1672 — помер 24 травня 1742. Гетьман України (у вигнанні) в 1710-1742 роках.
Народився в м. Косут Ошмянського повіту на Віленщині (тепер територія Білорусії) в родовитій литовсько-чеській сім’ї. Батько Степан Орлик був військовим та служив на боці польського короля, загинув на 51-у році життя під час польсько-турецької війни в битві під Хотином у грудні 1673 року. Матір — Ірина Орлик (з українського роду Малаховських), охрестила сина за православним обрядом (батько був католиком).
Пилип Орлик навчався у єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році. Навчався на відмінно, проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і літературою, добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, сербською, латинською, італійською, німецькою, шведською, французькою, російською, старогрецькою, новогрецькою і ймовірно турецькою мовами.
Розміщено Вересень 25, 2009
Богдан Хмельницький
Богдан Зиновій Хмельницький (народився 27 грудня 1595 (6 січня 1596 за новим стилем) — помер 25 липня (6 серпня за новим стилем) 1657, у Чигирині) — шляхтич руський, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького. Організатор повстання проти шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.
Розміщено Квітень 30, 2009
Махатма Ганді (Mahatma Gandhi)
Мохандус Карамчанд Ганді (2 жовтня 1869 — 30 січня 1948) — один із керівників і ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Його філософія ненасилля вплинула на національні і міжнародні рухи прихильників мирних змін.
Ганді був наймолодшою і улюбленою дитиною в сім’ї прем’єр-міністра невеликого князівства Порбандар. У маленького, некрасивого і сором’язливого хлопчика склалися надзвичайно близькі стосунки з обома батьками, особливо — з його глибоко релігійною матір’ю. Дві події вплинули на все його подальше життя: його одруження, яке за індуїстською традицією відбулося коли йому виповнилось 13 років (одружився з Кастурбай, своєю ровесницею), і смерть його батька через три роки після цього.
Розміщено Березень 6, 2009
Франклін Делано Рузвельт (Franklin Delano Roosevelt)
Франклін Делано Рузвельт (Franklin Delano Roosevelt) (1882-1945) — 32-гий президент США (1933 — 45), демократ. Був губернатором Нью-Йорка 1929 — 33. Став президентом під час депресії, почав економіку нових справ, реформу соціальних програм. Саме ці дії зробили його дуже популярним серед населення. Після початку Другої світової війни він запровадив програму ленд-лізу для підтримки військових союзників і підготував Атлантичну хартію. Коли США вступили у війну в 1941, проводив багато часу в переговорах з главами союзницьких держав (див. Ялтинська конференція).
Розміщено Січень 9, 2009
Шарль де Голль (Charles de Gaulle)
Шарль Андре́ Жозе́ф Марі́ де Голль (фр. Charles André Joseph Marie de Gaulle) (22 листопада 1890 — 9 листопада 1970) — французький генерал, перший президент П’ятої республіки в 1958-1969.
Він організував у Лондоні рух «Вільна Франція» (пізніше «Франція, що бореться»), і воював проти нацистів у 1940-1944, був главою тимчасового уряду Франції 1944-1946, лідером власної партії. У 1958 національні збори доручили йому сформувати уряд на час економічної відбудови Франції і вирішити проблему кризи в Алжирі. Він став президентом наприкінці 1958, змінив конституцію убік зміцнення президентської влади і працював до 1969.
Розміщено Листопад 18, 2008
Іван Степанович Мазепа (Ivan Mazepa)
Іван Степанович Мазепа (Іван Мазепа-Колединський). Народився 20 березня 1639, помер 21 вересня 1709. Гетьман України в 1687-1709 рр.
Спочатку вважав можливою співпрацю з Москвою, але політика Петра I в Україні в період Північної війни призвела до розриву Мазепи з Росією. У 1708 р. уклав угоду з Карлом XII про приєднання до антимосковської коаліції. Після поразки шведської армії під Полтавою емігрував. Помер у Бендерах, похований у Галаці.
Мазепа народився в Мазепинцях, на шляхетському хуторі Київщини, неподалік від Білої Церкви, що його надав польський король Сигізмунд II Август у 1592 р. шляхтичеві Михайлові Мазепі-Колєдинському з роду Курчів.
Батько Мазепи займав високу посаду в окрузі Білої Церкви; його мати походила із знаменитого українського роду Мокевських. Вони мали двоє дітей: доньку Олесю і сина Івана, майбутнього гетьмана.
