Записи із тегом ‘філософія’
Розміщено Липень 23, 2009
Айн Ренд (Ayn Rand)
Айн Ренд (Ayn Rand) (2 лютого 1905 — 6 березня 1982) — народжена в Росії американська письменниця, філософ, драматург та сценарист. Відома як автор бестселерів та творець філософської системи, що називається об’єктивізм. Народилась в єврейській родині в Санкт-Петербурзі, емігрувала до Сполучених Штатів у 1926 році. Працювала сценаристом в Голівуді та була автором драми, що була представлена на Бродвею в 1935—1936 рр. Стала відомою як автор “Джерела” (The Fountainhead) (1943), та найвідомішої праці — філософського роману “Атлант розправив плечі” (Atlas Shrugged) — надрукованого у 1957 році.
Політичні погляди Ренд знайшли відображення в її художніх творах та теоретичних працях. Робиться наголос на особистих правах (разом із приватною власністю) та вільному капіталізмі, що підтримуються конституційно обмеженою державою. Ренд була затятим противником колективізму та етатизму, а також фашизму, комунізму та соціальної держави. Вона була атеїстом та проповідувала ідею етичного егоїзму (який вона називала “раціональним інтересом до себе”) і так само була проти альтруїзму (який вона називала “моральним канібалізмом”).
Розміщено Квітень 17, 2009
Григорій Савич Сковорода (Hryhoriy Savych Skovoroda)
Григорій Савич Сковорода (народився 22 листопада (3 грудня) 1722 — помер 29 жовтня (9 листопада) 1794) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями з 1770-х років вів життя мандрівного жебракуючого філософа. У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зміст людського існування — подвиг самопізнання.
Велич і безсмертя Григорія Савича Сковороди полягає в тому, що в глуху пору національного гніту, жорстоких утисків українського народу самодержавною Росією він став на захист співвітчизників і проголосив: “А мій жребій із голяками”.
Розміщено Лютий 19, 2009
Рене Декарт (Rene Descartes)
Рене Декарт (латинізоване Картезій; Cartesius) народився у Франції 31 березня 1596 року. Він отримав від батька невеликий спадок, який дозволив йому присвятити своє життя науці та подорожам. З 1604 по 1612 роки навчався в єзуїтському коледжі, де отримав хорошу гуманітарну та математичну освіту. Також він проявляв великі здібності до філософії, фізики та психології. Через слабке здоров’я директор коледжу звільнив Декарта від відвідування ранкових богослужінь і дозволив йому залишатися у ліжку до полудня — звичка, яка збереглася у Декарта на все життя. Саме ці тихі ранкові години були для нього особливо продуктивними у творчому відношенні.
читати далі…
Розміщено Грудень 12, 2008
Ральф Уолдо Емерсон (Ralph Waldo Emerson)
Ральф Уолдо Емерсон (Ralph Waldo Emerson) (травень 25, 1803 — квітень 27, 1882) був американським есеїстом, філософом, поетом та лідером тарансенденталістського руху на початку XIX ст.
Народився він 25 травня в Бостоні (Массачусетс). Починав як типовий ліберальний священик Нової Англії, але у 1832-му з пробудженням “віри в душу” покинув свій прихід. Заробляв на життя читанням лекцій і до 1850-го набув міжнародну відомість.
Одружившись у 1835-му, він жив у Конкорді (штат Массачусетс), хоча географія його лекторських виступів вже включала Канаду, Каліфорнію, Англію та Францію. Час від часу він переписував свої старі лекції, складаючи із них збірки: Начерки (1844), Представники людства (Representative Men, 1850), Риси англійського життя (English Traits, 1856), Моральна філософія (The Conduct of Life, 1860). У 1846 та 1867 вийшли книги його віршів. Деякі його поеми — Брама (Brahma), Дні (Days), Снігова буря (The Snow-Storm), Кондкордський гімн (Concord Hymn) — ввійшли в класику американської літератури.
Розміщено Листопад 17, 2008
Аристотель (Aristotle)
Аристотель (384 до н.е. — 322 до н.е.) — давньогрецький універсальний вчений, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки. Народився в місті Стагіра. 367 до н.е. — 347 до н.е. вчився в академії Платона в Афінах, у 343 до н.е. — 335 до н.е. був вихователем сина царя Македонії Філіппа — Александра. У 335 до н.е. повернувся в Афіни, де заснував свою філософську школу — перипатетиків. Серед його творів — «Нікомахова етика», перша «Поетика».
Аристотель вплинув на весь подальший розвиток наукової і філософської думки. Його твори стосувалися практично всіх галузей знання того часу. Зібрав і систематизував величезний природничо-науковий матеріал своїх попередників, критично його оцінив, виходячи зі своїх філософських поглядів, і сам здійснив ряд глибоких спостережень. У фізичних трактатах «Фізика», «Про походження і знищення», «Про небо», «Про метеорологічні питання», «Механіка» і інших виклав свої уявлення про природу і рух. Фізика в нього в своїй основі умоглядна. Первинними якостями матерії він вважав дві пари протилежностей «тепле — холодне» і «сухе — вологе», основними (нижчими) елементами, чи стихіями, — землю, повітря, воду і вогонь (своєрідна «система елементів»), що є різними комбінаціями первинних якостей; з’єднанню холодного із сухим відповідає земля, холодного з вологим — вода, теплого із сухим — вогонь. П’ятим, найбільш зробленим елементом вважав ефір.
