Архів категорії ‘менеджмент’
Розміщено Січень 4, 2010
Майкл Портер (Michael Porter)
Майкл Портер (Michael Porter) — професор кафедри ділового адміністрування Гарвардської бізнес-школи (Harvard Business School), визнаний фахівець в області вивчення економічної конкуренції, зокрема конкуренції на міжнародних ринках, між країнами і регіонами. Розробив теорію конкурентних переваг країн, яку багато хто вважає новою парадигмою в економічній науці.
Майкл Портер народився в 1947-му році в штаті Мічиган у родині армійського офіцера. Закінчив Прінстонський університет, потім отримав ступені магістра бізнес-адміністрування і доктора філософії в Гарвардському університеті, причому кожен етап навчання завершував відмінно. З 1973-го працює в Гарвардській бізнес-школі (був наймолодшим професором за всю історію цього коледжу). Провів величезну дослідницьку роботу з вивчення понад 100 галузей в різних країнах.
Портер був призначений в президентську комісію з питань галузевої конкурентоспроможності президентом Рейганом, а також був запрошений губернатором Масачусетса Вільямом Велдом (William Weld) на посаду голови губернаторської ради з економічного зростання та технологій.
Майкл Портер консультував такі країни, як Індія, Нова Зеландія, Канада та Португалія. Розробляв регіональну стратегію для президентів країн Центральної Америки. У 1990-і роки консультував уряд Південної Кореї. У 2006-му був запрошений як консультант урядом Росії з метою аналізу конкурентоспроможності країни.
Теорія конкуренції
Майкл Портер ввів поняття економічного кластера, показавши, що конкурентоспроможність компанії багато в чому визначається конкурентоспроможністю її економічного оточення.
На думку М. Портера, що сильніше розвинута конкуренція на внутрішньому ринку країни і вище за вимогу покупців, тим більшою є ймовірність успіху компаній із цієї країни на міжнародних ринках (і навпаки, ослаблення конкуренції на національному ринку приводить, як правило, до втрати конкурентних переваг). Портер аналізував чотири види конкурентних стратегій — на основі «чинників» (природних ресурсів, дешевої робочої сили тощо), інвестицій, інновацій і багатства (накопичених ресурсів), показавши, що економічного домінування досягають ті країни, які конкурують на основі інновацій.
Майкл Портер прийшов до висновку, що подолання природних труднощів (наприклад, викликаних несприятливими природними умовами) при правильній стратегії приводить до зростання конкурентних переваг. Тобто в процесі подолання труднощів виробляється технологія, за допомогою якої подібні проблеми можна долати і в інших країнах, де вони менш виражені.
Про стратегію
Дуже багато часу та уваги Портер приділяє питанням, пов’язаним зі стратегією. Він вважає, що управлінцям, які займаються розробкою стратегічних планів компанії часто не вистачає простоти та ясності уявлень про те, що таке стратегія і в чому полягає її успішність. Майкл Портер — один із найвідоміших стратегів у світі — протягом кількох останніх років їздить світом задля того, щоб розповісти про це людям.
Головна і найбільша помилка, яку часто роблять стратеги — це боротьба з конкурентами в одній ніші. “Копіювання дій конкурентів — це провал із точки зору стратегії”. Саме тому ціль компанії — не стати найкращою у своїй галузі, не стати номером 1 чи 2. А стати унікальними — знайти таку пропозицію цінності, що конкурентів просто не залишиться.
Суттєва частина стратегії полягає у правильному виборі, коли дві стратегічні позиції несумісні між собою. Інакше кажучи, хороша стратегія передбачає вміння визначити, що компанії не варто робити.
Окрім того, важливим аспектом стратегії є її постійність — стабільність основної пропозиції цінності. Не можна постійно “кидатися з боку в бік”, намагаючись догодити своїм клієнтам. Так ви лише зашкодите своїй репутації і “виб’єтесь” зі своєї стратегії.
Багато говорить Майкл Портер про генерального директора компанії, наголошуючи, що він не є ані “споживачем”, ані “рушієм” стратегії. Роль голови компанії в розробці та реалізації стратегії зводиться до таких функцій:
- постановка запитань, відповіді на які повинні бути втілені в стратегічному плані;
- вибір учасників розробки стратегії;
- особиста участь на ранніх етапах розвитку стратегії в кожному бізнес-підрозділі компанії;
- донесення основних стратегічних планів компанії до ради директорів;
- залучення зовнішніх консультантів.
При цьому в жодному разі не можна забувати, що стратегія повинна стосуватися всіх членів організації, а не лише її топ-менеджменту. “Якщо співробітник компанії (будь-якого рівня) категорично не згоден і не здатен прийняти вибрану стратегію — це означає лише, що ця людина НЕ може далі продовжувати роботу у вашій організації”.
Майкл Портер наголошує, що стратегією не є: цілі, візія, реструктуризація, злиття та поглинання, альянси та партнерства, технології, інновації, аутсорсинг та навчання. Стратегія — це:
- унікальна пропозиція цінності;
- ланцюжок створення цінності, який відрізняється від конкурентів;
- чіткі компроміси та визначення того, чим компанія не буде займатися;
- дії, які узгоджуються між собою і взаємно підсилюють ефект;
- постійність позиціонування.
Нагороди та досягнення
Серед численних нагород, присуджених професору Портеру, є три нагороди McKinsey за статті, які публікувалися в Harvard Business Review; нагорода George R. Terry Book від Академії менеджменту за конкурентну перевагу, як видатний внесок у розвиток менеджменту; нагорода Adam Smith від Національної асоціації промислових економістів і сім почесних докторських ступенів.
Серед більш ніж 15 книг та 60 статей, написаних Портером можна відзначити “Конкурентні стратегії: Методики аналізу конкурентів” (Competitive Strategy: Techiques for Analyzing Competitors) (1980), “Конкурентна перевага: Створення та підтримка найвищої результативності” (Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance) (1985), “Конкурентні переваги країн” (Competitive Advantage of Nations) (1990).
Цитати
Компанія лише тоді здатна перевершити конкурентів, коли вона здатна формувати довгострокову відмінність.
Суть стратегії полягає у вмінні вибрати те, від чого потрібно відмовитися.
Щоб успішно конкурувати на міжнародних ринках, компанії будь-якої країни повинні постійно впроваджувати інновації і нарощувати свої конкурентні переваги.
Стратегія — це визначення території, в межах якої компанія є унікальною.
Зміни — це можливості. З іншого боку — зміни можуть збити з пантелику.
Стратегія повинна бути стабільною. Її не можна постійно змінювати.
Якщо все, що ви робите — давно вже було зроблено конурентами, то навряд чи вам вдасться досягнути особливого успіху.
Компаніям доводиться бути “шизофреніками”. З одного боку, їм потрібно володіти стабільною стратегією, а з іншого — необхідно постійно і дуже швидко змінюватися.
Стратегія починається з правильної цілі.
Головним стратегом компанії повинен бути її керівник.
Не можна забувати про фундаментальну відмінність між стратегією та операційною ефективністю.
Відібрані праці
- How competitive forces shape strategy
- Competitive Strategy
- Competitive Advantage
- From Competitive Advantage to Corporate Strategy
- What is Strategy
- On Competition
- Strategy and the Internet
- Strategy and Society: The Link Between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility
Посилання
- Біографія Майкла Портера на сайті Гарвардської бізнес-школи (англ.)
- Біографія Майкла Портера у Wikipedia (англ.)
- Премія Портера (англ.)
- книга “Конкуренция” (рос.)
- книга “Конкурентная стратегия” (рос.)
- книга “Конкурентное преимущество” (рос.)
- книга “Переосмысление системы здравоохранения” (рос.)
Розміщено Червень 1, 2009
Коносуке Мацушита (Konosuke Matsushita)
Як і належить справжньому бізнесмену-легенді, Коносуке Мацушита (Konosuke Matsushita) почав із повного нуля. Народився він у 1894-му році в маленькому поселенні на півдні Японії і був восьмою, наймолодшою дитиною в сім’ї. Коли йому виповнилося дев’ять років, не закінчивши навіть початкової школи, Коносуке був вимушений виїхати на заробітки, щоб допомогти збанкрутілим батькам.
Хлопець кілька років пропрацював у велосипедній майстерні. Але коли Коносуке побачив на вулиці перший трамвай, він зрозумів, що на велосипеді далеко не поїдеш і людей чекає велика епоха електрики. Взагалі, все, пов’язане з цим новим перспективним видом енергії видавалося юнаку надзвичайно цікавим, тому він перейшов у електроосвітлювальну компанію і почав швидко підніматися по кар’єрній драбині.
Розміщено Квітень 3, 2009
Акіо Моріта (Akio Morita)
Акіо Моріта, відомий як засновник Sony, став легендою ще за життя. У Моріти було багато амплуа: фізик, інженер, винахідник, бізнесмен, спортсмен (протягом 30 років кожного вівторка, рівно о 7.30 ранку, бодрий та підтягнутий голова Ради директорів Sony Corporation з’являвся на корті; а ще плавання з аквалангом, віндсерфінг, водні лижі…)
Народився Акіо Моріта 26 січня 1921 року в місті Нагоя. Він був первістком та спадкоємцем в п’ятнадцятому поколінні однієї із найшановніших та найстаровинніших родин, яка займалася виготовленням саке.
Розміщено Лютий 6, 2009
Джек Уелч (Jack Welch)
Джон Френсіс “Джек” Уелч (John Francis “Jack” Welch) народився 19 листопада 1935-го року. Він займав посаду голови ради та генерального директора всесвітньо відомої корпорації General Electric (GE) протягом 20 років (1981-2001 р.р.) чим здобув собі славу видатного управлінця. За цей час Уелч заслужив репутацію невтомного і надзвичайно жорсткого керівника, який стояв біля джерел створення унікальних лідерських стратегій GE. Він і сьогодні залишається надзвичайно відомою персоною і продовжує надихати нас своїм особливим інноваційним управлінським стилем та стратегіями, які викладає у своїх книгах.
Розміщено Листопад 28, 2008
Пітер Друкер (Peter Drucker)
Пітер Фердинанд Друкер (нім. Peter Ferdinand Drucker) (1909-2005) — американський вчений австрійського походження, економіст, публіцист, педагог та один із найвпливовіших теоретиків менеджменту XX століття.
Багато хто стверджує, що жодна особистість не зробила такого великого внеску на розвиток бізнесу в XX столітті, як Пітер Фердинанд. Фактично він створив менеджмент як дисципліну в 50-их рр., перетворивши цю непопулярну і нешановану спеціальність у необхідну умову розвитку бізнесу, “яка відображає дух нового часу”.
Розміщено Листопад 17, 2008
Мері Паркер Фоллетт (Mary Parker Follett)
Сучасна управлінська теорія багато чому завдячує незаслужено забутій жінці-письменниці.
Мері Паркер Фоллетт народилася в містечку Квінсі (Массачусетс). Вона навчалася у Тоєрській академії в містечку Брейнтрі у Массачусетсі, де й отримала перші свої ідеї, які згодом сформували її багатогранну особистість як мислителя у сфері менеджменту. У 1894-му році вона потратила свій спадок на можливість навчатися у Society for Collegiate Instruction of Women, спосором якої був Гарвард. У 1898-му році Мері Паркер Фоллетт випустилася із Редкліфу (Radcliffe), отримавши найвищий бал за свої досягнення. Її редкліфські дослідження були опубліковані у 1896-му році і пізніше у 1909, коли вона виступала в ролі доповідача в Нижній палаті конгресу США.
Розміщено Листопад 17, 2008
Вільям Едвардс Демінг (William Edwards Deming)
Доктор Демінг прожив довге і цікаве життя (1900-1993), але існує ще багато причин називати його першим «наставником з якості». Головна причина — важливість результатів його діяльності. Д-р Демінг є тим «наставником з якості», про якого чули навіть ті, хто має дуже слабку причетність до промисловості.
